Які відкриття дані можуть потенційно користуватися попитом у широкої громадськості в Україні

Дворічна спроба активного використання відкритих даних в Україні свідчить про те, що найбільш цікавими для широкої громадськості можуть бути наступні набори даних:

  • Звіт про використання бюджетних коштів, в тому числі за окремими бюджетними програмами.
  • Фінансова звітність суб'єктів господарювання державного сектора економіки.
  • Перелік об'єктів комунальної власності.
  • Перелік об'єктів комунальної власності, переданих в оренду чи інше право користування.
  • Перелік незадіяних земельних ділянок і майнових об'єктів (приміщень) комунальної форми власності, які можуть бути передані в користування

Максимально широка і деталізована публікація саме цих перерахованих вище наборів даних є найбільш дієвими способом, як для боротьби з низовою корупцією, так і для підвищення соціально-економічної доцільності діяльності місцевих та центральних органів влади.

Також вкрай важливим є поширення наборів даних, сформованих в результаті діяльності громадських організацій та бізнес структур. Так, наприклад, для максимально широкого розкриття соціально-економічного потенціалу громадських організацій (ГО) можна було б на основі відкритих ними даних застосувати вже розроблену методику по комплексній оцінці діяльності цих організацій. Дана методика з одного боку для громадських організацій з різною спрямованістю в діяльності дозволяє об'єктивно (на основі єдиних критеріїв та шкал результативності) презентувати досвід своєї практичної роботи перед потенційними спонсорами (владою, некомерційними міжнародними організаціями або приватними особами). З іншого ж боку, для потенційних спонсорів ГО ця методика дає можливість підібрати для надання допомоги саме ті ГО, які найбільш доцільно і ефективно зможуть її використовувати. Всі напрацювання за даною методикою, відповідні анкети і програмне забезпечення до неї можна знайти в архіві за посиланням: http://bit.ly/2iJcsVZ.

З точки зору соціальної затребуваності і комерційної вигоди дуже важливо також використовувати набори даних, сформовані бізнес структурами. Саме на основі цих наборів даних досить швидко можна було б розробити наступні соціально значущі послуги:

  1. Сервіс для формування номенклатури та кількості продовольства, завдяки якому можна було б забезпечити самодостатнє меню з метою харчування зазначеного числа осіб протягом вказаного числа днів і з розрахунку заданої суми в грн. Такий сервіс міг би бути встановлений в Internet-магазинах супермакетів і враховувати в онлайн режимі поточні ціни на продукти харчування з урахуванням можливих акцій та знижок. Звичайно ж, такий сервіс повинен також передбачати формування відповідного меню страв, які можна буде приготувати на основі відібраних продуктів харчування виходячи з заданої суми, кількості людей та часового періоду.
  2. Сервіс для формування номенклатури та кількості господарських товарів і миючих засобів, завдяки яким можна було б забезпечити на самодостатньому рівні прибирання квартири, миття посуду та прання білизни на одну людину протягом місяця виходячи із заданої суми в грн. Цей сервіс також міг би бути встановлений в Internet-магазинах супермакетів і враховувати в онлайн режимі поточні ціни на господарські товари з урахуванням можливих акцій та знижок.
  3. Сервіс-центр з продажу неліквідного або акційного товару. Цей сервіс-центр міг би зосереджувати у себе пропозиції від усіх точок роздрібної та оптової торгівлі по реалізації в регіоні неліквідного або акційного товару за зниженими цінами. Функціонувати даний сервіс-центр міг би, як у вигляді окремого Web-ресурсу, так і у вигляді мобільного додатку за принципом Internet-магазинів.
  4. Сток-центр з реалізації готової продукції від регіональних товаровиробників. Суть роботи даного сток-центру могла б полягати в розміщенні на його Web-ресурсі (мобільному додатку) пропозицій від регіональних товаровиробників щодо реалізації від них відповідної номенклатури готової продукції. При цьому, ціни на цю готову продукцію могли б варіюватися, як в залежності від обсягів її реалізації, так і в залежності від того, хто з’явиться кінцевим покупцем цієї продукції. Наприклад, через відповідні регіональні департаменти соціальної політики можна було б забезпечити реєстрацію в цьому сток-центрі малозабезпечених громадян (багатодітних сімей, пенсіонерів і інвалідів) в залежності від їх середньомісячних доходів на людину за трьома наступними категоріями: “особливо нужденні”, “нужденні” та “частково нужденні”. Після цього, в рамках взаємної домовленості органів місцевої влади з конкретними регіональними товаровиробниками за посередництвом сток-центрів можна було б організувати процес централізованого розвезення замовленого товару малозабезпеченим громадянам за диференційованими цінами у відповідності з тими категоріями, до яких ці громадяни були віднесені.

Функціонування всіх перерахованих вище сервісів не тільки буде сприятливо впливати на зростання попиту на IT-послуги для більшої частини населення України, а й, перш за все, буде сприяти зниженню соціальної напруженості серед малозабезпечених громадян. В кінцевому рахунку, використання цих сервісів забезпечить формування у незаможних громадян переконання в тому, що, незважаючи на глибоку та затяжну економічну кризу, держава все-таки докладає всіх зусиль для того, щоб підвищити їх добробут.

Аналітик консолідованої інформації КП "Обласний інформаційно-аналітичний центр"
Олександр Лук'янов